Любіть Україну!
Оновлено: 24 серп.
До Дня Незалежності України
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Без неї — ніщо ми, як порох і дим,
розвіяний в полі вітрами…
Володимир Сосюра, «Любіть Україну», 1944
24 серпня Україна відзначає День Незалежності.
Для українців це не просто день створення сучасної держави. Це день утвердження права народу залишатися собою на власній землі — говорити своєю мовою, берегти свою культуру, пам’ятати власну історію і самостійно визначати своє майбутнє.
Ціну цього права дуже добре показує історія одного з найвідоміших українських віршів.
Володимир Сосюра написав «Любіть Україну» у 1944 році. Здавалося б, заклик любити свою Батьківщину не повинен бути злочином. Проте у Московії, яка тоді називалася Радянським Союзом, навіть така любов могла перейти межу дозволеного.
Особливо небезпечними виявилися прості слова:
«Без неї — ніщо ми…»
У пізнішій радянській редакції їх замінили на політично безпечніше:
«Між братніх народів, мов садом рясним…»
А 1951 року московська газета «Правда», орган ЦК ВКП(б), розпочала кампанію проти Сосюри та його вірша, звинувативши поета в українському націоналізмі.
Сьогодні в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України зберігається машинопис «Любіть Україну» 1962 року з авторською поміткою. І в ньому знову читаємо:
«Без неї — ніщо ми, як порох і дим…»
Ця історія допомагає зрозуміти, чому українська незалежність має значення далеко за межами України.
Незалежність — це право бути собою!
Імперії рідко обмежуються захопленням території. Вони змінюють назви, витісняють мови, переписують історію, руйнують культурну пам’ять і пояснюють підкореним народам, ким їм дозволено бути.
Цей досвід знайомий не лише українцям.
Його переживали і переживають корінні народи в різних частинах світу — народи, чиї землі були колонізовані, чиї мови забороняли або витісняли, чиїх дітей відривали від власної культури, а право самим визначати своє майбутнє заперечували.
Саме тому 24 серпня має універсальний зміст.
Українська незалежність стверджує дуже простий принцип:
жодна імперія не має природного права володіти іншим народом.
Ні великий сусід, ні колишня метрополія, ні держава, яка називає поневолення «братерством», не може забрати в народу право на власну мову, культуру, землю, пам’ять та самовизначення.
Українці сьогодні захищають не лише кордони своєї держави. Вони захищають принцип, важливий для народів усього світу:
право бути собою — і право самим вирішувати своє майбутнє.
Саме тому слова Сосюри, написані понад вісімдесят років тому, сьогодні звучать майже як формула незалежності:
«Без неї — ніщо ми…»
З Днем Незалежності, Україно!
Коментарі